Що ми читаємо про безвіз в онлайн-медіа і соцмережах: українською, російською, англійською

Київ, 20 грудня 2017 р. – Найбільше і найоптимістичніше про безвіз розповідали українські онлайн-ресурси. На другому місці за обсягом – російські Інтернет-медіа (третина від українського обсягу). Вони подавали тематику переважно в негативному ключі. Новинні сайти Західної Європи, США і Канади присвятили темі безвізу удев’ятеро менше публікацій, ніж українські ресурси, і утричі менше, ніж російські. Левова частка англомовних статей про відкриття кордонів ЄС для українців мали негативну тональність. Здебільшого це було пов’язане з авторами, спікерами, коментаторами російського походження. Негативне враження також складалося завдяки поширенню фейків та коменти ботів.

Російські боти кинули свої сили не стільки на коментування новин, статей та інтерв’ю на сайтах, скільки в соцмережі. Найактивнішими вони були в українськомовному та англомовному сегментах, найменше – в російськомовному.

Леся Ярошенко, координатор проектів Асоціації "Спільний простір", поділила ботів на такі типи:

  1. «Негативні» боти (самі постять негативні новини та статті, створюють чи поширюють фейки і дезінформацію, гостро критикують та коментують пости на теми економіки, політики, соціалки). Можуть бути такі варіанти:
  • Експерт, інтелектуал
  • «Герой», правдоборець, волонтер, спортсмен
  • «Диванний» (обиватель, який коментує все підряд)
  • «Маленький», але «яскравий українець»
  • «Порожній» акаунт, або тимчасовий бот
  1. Групові (створюється група, в якій підтримують одну думку і тролять незгодних).
  2. Боти-рекламісти (розсилають комерційні пропозиції).
  3. Боти-призолови (участь в онлайн-конкурсах).
  4. «Боти-романтики» (няшні історії з політичним підтекстом).

«Із наближенням виборів російська активність в Україні зростатиме і може сягнути небачених досі масштабів інформаційної війни, – прогнозує доктор наук із соціальних комунікацій, медіаексперт Олександр Чекмишев. – маємо чітко усвідомлювати, що активність ботів проявляється у будь-якій дискусії, особливо щодо соціальних, політичних та економічних проблем. Тобто до кожної дискусії, яка “дає вихід” на  соціальні, політичні чи економічні проблеми, вже на перший десятці коментів долучаються боти. Головні рецепти протидії: критично сприймати і перевіряти інформацію, проглядати акаунти і головне: якщо і вступати у дискусію, то не поширювати ботівський контент».

Найчастіше в контексті безвізу медіа згадували Президента України та міжнародні організації. Найменше уваги приділили Верховній Раді, українському уряду та закордононому дипкорпусу. Українські та англомовні сайти зосередилися на висвітленні шляху України до безвізу, багато говорили про факт затведження безвізового режиму і те, як це вплине на євроінтеграцію україни та на стосунки з Росією. Натомість російські медіа множили інформацію про ставлення міжнародної спільноти до безвізу про те, як він впине на долі мешканців окупованих Криму та Донбасу.

Моніторинг висвітлення теми безвізу в період 1 листопада 2016 – 30 жовтня 2017 року провели Асоціація «Спільний простір» та Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. До вибірки дослідження увійшли 29 онлайн-медіа:

  1. українських: УНІАН, «Українська правда», «КореспонденТ.net»,  «Сегодня.ua», «Цензор.нет», Strana.ua, ТСН.UA, «Обозреватель»;

8    російських: Lenta.ru, RussiaToday, РБК.ру, Life.ru, Gazeta.ru, Вести.ру, «РИА-новости», TASS.ru;

  1. англомовних (Великобританія, США, Канада): Reuters, TheWashingtonPost, Euronews, Politico, TheIndependent, TheTelegraph, Express.co.uk, DailyExpress, BuzzFeed, BBC.co.uk, DailyMail Online, VoiceofAmerica», CBC News.

За рік ці медіа присвятили майже 1,9 млн символів (близько 950 сторінок тексту у форматі А4) темі українського безвізу.

Контакт:

Олександр Чекмишев

ukrainianmonitor@gmail.com

050 330 68 13  

prostir-monitor.org

Пов'язані статті:

Напишіть відгук