Не піддатися впливу та прийняти виклик: Віталій Портников про четверту владу в Україні

Люди завжди по-різному намагались передавати інформацію. Правда, їх «practical skills» з часом дещо змінились. (І слава Богу!). Сьогодні ми не знайдемо наскельний малюнок пітекантропа. Натомість, вкотре оновивши свою поштову скриньку, побачимо е-мейл від роботодавця. Так, ми не почуємо промову глашатая, однак переглянути виступ спікера у Верховній Раді буде нескладно. Потреба бути поінформаваним членом суспільства була, є і буде. Хоча б тому, що людина занадто допитлива істота.

24 квітня Інститут журналістики зустрічав особливого гостя – корифея української журналістики – Віталія Портникова. Організатором проекту виступив ГО Всеукраїнський демократичний форум, а інформаційним партнером – телеканал «Еспресо». Директор Інституту журналістики, професор Володимир Володомирович Різун став модератором заходу.

Свою лекцію на тему: «4 влада: вплив, виклики, відповідальність» Портников почав зі слів: «Те, що ми сьогодні називаємо античною драматургією, насправді, було античною журналістикою. В античних творах давали актуальні коментарі на гарячі політичні теми року. «Пригоди Гулівера» – політична сатира на те, що відбувалось в тодішній Великій Британії. А в 19 столітті, замість політичних колонок, друкувалися романи з продовженнями. Це були тодішні серіали, тодішні кабаре, тодішній «95 Квартал». Олександр Дюма, який вважається автором пригодницьких романів ніяких пригодницьких романів не писав. Він намагався своїми романами з продовженнями вплинути на політичну реальність тієї країни, в якій жив».

Однак журналістика змінюється, і сьогодні світ наздоганяють великі зміни в комунікації. Як журналіст може наздогнати і обігнати цифрові технології, якщо в сучасних умовах свідок подій може сам бути репортером, викладаючи стріми подій у соцмережі? Багато століть журналіст намагався бути посередником між суспільством і владою. Сьогодні ж, ці межі зникають. Журналіст не має бути гвинтиком на фабриці, він має ставати брендом для своєї аудиторії. Сьогодні ми маємо багато таких прикладів: Дональд Трамп, президент США, спілкується зі світом через Twitter, а Нікол Пашинян, прем’єр міністр Вірменії, чи не щодня проводить конференції через Facebook. У 21 столітті класична журналістика стає журналістикою особистостей. І це та тенденція, яка змінює інформаційне суспільство.

Пан Віталій зазначив, що ми, наступне покоління журналістів, маємо не лише працювати на благо своєї держави, свого народу, а й бути готовими приймати виклики сучасності, вміти спрямувати їх у правильне русло, а також достойно нести відповідальність за власні дії. «Світ великий, професійні можливості теж. Натомість, Україна – одна, і вам в ній розвиватися. І її розвивати,» – підсумував промову Віталій Портников. 

Матеріал підготувала:

співробітник Прес-служби Інституту журналістики

Чижик Єлизавета

Фото:

Войтенков Назар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *