Чому я підтримую закон про українську мову?

25 квітня відбулася історична подія: депутати Верховної Ради України ухвалили законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Студенти Інституту журналістики разом зі студентами інших українських навчальних закладів 25 квітня взяли участь в акції на підтримку вказаного законопроекту. Ми поцікавилися, що з цього приводу думає молоде покоління України і які їхні мотиви прийти на акцію до будівлі Верховної Ради України:

Євгенія Соболєва
Інститут журналістики
1 курс, медіпродюсування

“Я дуже рада, що мені вдалося бути присутньою на такій важливій для сучасної України події, як прийняття закону про мову. Адже чому ми повинні говорити іншою мовою, якщо в нас є своя українська? Як кажуть, будь-яка рідна мова є кодом нації, і це не просто так. Бо допоки ми говоримо українською – ми відчуваємо себе українцями.

І, звісно, я зовсім не проти того, щоб люди в приватних розмовах спілкувалися будь-якими іншими мовами, якими їм зручно. Бо це особиста справа кожної людини.”

Тетяна Лисюк
Інститут журналістики
2 курс, медіапродюсування

“Ми живемо в Україні, саме українська мова є засобом висловлення думок нашого народу. Вона має бути державною на законодавчому рівні й використовуватися не лише в офіційних установах, тому участь у цій акції вважаю своїм обов‘язком перед країною. Разом ми можемо довести , що українська – це круто)”

Назар Войтенков
Інститут журналістики
1 курс, ведучий програм телебачення

“Я прийшов на акцію, бо це був мій принциповий громадянський обов’язок. Чомусь усі мають свою мову, як природне надбання, як органічний наслідок із державотворчих процесів, і лише в Україні українська завжди була не така, завжди її хотіли вичистити як паразита з нашого тіла, хоча, насправді, то наше серце у великому державному організмі. Після багатьох років її гноблення й приниження, ми вже повинні повернути силу мови українського народу.”

Єлизавета Цілик
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого
3 курс, акторське мистецтво

“Пішла на акцію, через те, що після 18 років російської мови, я перейшла свідомо на українську. Без будь-чиїх агітацій, заборон абощо. Просто перейшла. Бо чому це я не говорю мовою своєї країни?

Ось вже 2 роки,  як я розмовляю українською, і чомусь я навіть не усвідомлювала, що цей закон про державну мову був не прийнятий. Мого здивування і обурення не було меж. На щастя, мені пощастило, що незадовго до цього познайомилась з головою студпарламенту ІЖ. Даня разом зі своєю заступницею Адріаною мене надихнули на те, що не можна сидіти і чекати дива. Тому я пішла на акцію під патронатом Інституту журналістики. Скажу чесно, цей день був незабутнім :)”

Олег Булах
Інститут журналістики
2 курс, журналістика та соціальні комунікації

“Я вважаю, що питання мови дуже принципове для національної ідентичності українців. Держава має захищати рідну мову.Першою чергою — забезпечити ії використання на державному рівні, у сфері обслуговування та ЗМІ. Пішов на акцію, тому що хотів вплинути на рішення політиків і не дати їм припуститися помилки, якої припускалися впродовж 28 років.”

Зоя Хачумян
Інститут жірналістики
1 курс, медіапродюсування

“Хоч я і вірменка за походженням, все одно вирішила піти на акцію, тому що українська мова для мене важлива. У нас удома спілкуються або вірменською, або російською. Я це називаю “вірмено-російський” суржик. Я ж хочу змінити цю ситуацію – щоб вдома спілкувалися або вірменською, або українською. Я за те, аби література, театри, фільми – усе було українською. За те, аби молодь спілкувалася українською.”

Данило Гайдамаха
Голова студпарламенту Інституту журналістики
2 курс, медапродюсування

“Коли армія програвала, коли ми втрачали державу – ми все одно згодом відроджували Україну. Це відбувалося лише завдяки українській мові, яка на наших землях творила єдиний органічний культурний простір. Зараз прийшов наш час захистити мову і посилити її вплив, бо тільки так ми можемо гарантувати збереження нашої держави. Тільки так ми можемо закрити це питання до наших дітей, щоб вони вже цим не переймались. Саме тому особисто я тут. Наша сила в єдності. Особливо в цей час необхідно гуртуватись. Тому ми, від імені Студпарламенту, вирішили зібрати наших однодумців і йти на цю акцію від імені нашого Інституту, бо наші студенти мають чітку свідому позицію і хочуть брати участь у творенні таких історичних подій.”

Збирала думки Анастасія Коваль

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *