Три кроки до реформування
вищої освіти в Україні
Українська освіта вийшла на якісно новий рівень. Події останнього надважкого року згуртували націю та виявили бажання чи не в кожного українця ставати чинником змін. Революція Гідності задала європейський вектор у політиці держави й довела: ми хочемо стати частиною великої спільноти, що має назву Європейський Союз. Війна на сході країни та агресія сусідньої держави показали: потрібно нарощувати обороноздатність країни, йти у наступ не тільки зі зброєю, а й з інтелектом.
Закон «Про вищу освіту» став першим демократичним кроком на шляху побудови якісної української освіти: університети одержали довгоочікувану автономію, студенти – право голосу та вибору, викладачі – мобільність. Попри очевидні позитивні аспекти документа, є один, напевно, найсуттєвіший недолік – страх суспільства перед новим невідомим та неготовність змінюватися.
Минув рік від прийняття закону, втім навколо його впровадження ще точаться активні дискусії. І серед компетентних урядників в освіті, і серед представників громадськості наразі тривають жваві обговорення проекту Закону «Про освіту». Така полеміка суспільстві демонструє: у нас немає байдужих до проблем освіти.
Нове «революційне» Міністерство освіти і науки зробило вже чимало, втім багато зрушень все ще попереду. Саме тому у «VS» ми говоримо з тими, хто прагне змінити нашу освіту, зробити її кращою та конкурентноспроможною.
Отож, перші три кроки до реформування системи української освіти в Україні від тих, до чиєї думки дослухаються.
ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народний депутат України
1. Трансформація вищої освіти.
2. Трансформація системи загальної середньої освіти.
3. Декомунізація, децентралізація та справжня демократизація системи освіти.
Якщо ці кроки будуть зроблені, то навчене молоде покоління звільниться від тяжкого травматичного баласту, який ми несемо на своїх плечах ще з радянських часів. ВІДЕО>>>
ГАЛИНА УСАТЕНКО, голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України
1. Зміна свідомості.
2. Реалізація закону і тих змін, які відбуваються у суспільстві.
3. Соціальна відповідальність освітніх журналістів.
ВОЛОДИМИР БУГРОВ, проректор з науково-педагогічної роботи
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1. Моніторинг сучасного стану вищої освіти.
2. Розбудова елітного сегменту університетської освіти.
3. Визначення специфіки, оптимальних форм та стандартів якості масової університетської освіти.
ВОЛОДИМИР РІЗУН, директор Інституту журналістики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1. Серйозний аналіз того, що є, перед будь-якими реформами.
2. Зміна ставлення студентства і викладацького колективу до навчального процесу.
3. Еволюція нашого світогляду, підвищення загальної і політичної культури суспільства.
СЕРГІЙ КУРБАТОВ, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України
1. Моніторинг сучасного стану вищої освіти. Ідентифікація її сильних та слабких сторін з урахуванням інтересів основних споживачів освітніх послуг.
2. Розбудова елітного сегменту університетської освіти, який оптимально інтегрований в глобальний освітній простір і втілює найкращі риси вітчизняної системи вищої освіти.
3. Визначення специфіки, оптимальних форм та стандартів якості масової університетської освіти.
ЯРОСЛАВ ПРИТУЛА, керівник Програми з комп’ютерних наук Українського католицького університету
1. Розподіл бюджетних коштів за принципом “Гроші йдуть за найкращими студентами”.
2. Знання іноземної мови викладачами і адміністраторами є обов’язковим для промоції. Відповідне зменшення кількості викладачів дозволить збільшити оплату тим, хто зостанеться.
Те саме й зі студентами.
3. Просування міждисциплінарних студій та наукових проектів.
Докладніше: https://www.academia.edu/4347386/Чи_можливі_проривні_стратегії_в_українській_вищій_освіті
Розгорнуту версію матеріалу читайте на сторінках журналу VERSUS.
ВОЛОДИМИР САЦИК – кандидат економічних наук, доцент кафедри політичної економії КНЕУ імені Вадима Гетьмана, дослідник вищої освіти, співзасновник та координатор Спілки дослідників вищої освіти України.
Засновник науково-популярного сайту “Освітні тренди” (www.edu-trends.info). Коло наукових зацікавлень: вища освіта, стратегії розвитку вищої освіти, міжнародні університетські рейтинги, університети світового класу, реформування вищої школи України.
- Вагоме підвищення видатків на вищу школу, передусім з державних джерел. Будь-які спроби апелювати до нібито відповідності показників відносного фінансування української вищої освіти у % до ВВП країни світовому чи середньоєвропейському рівню – малокорисні й позбавлені раціонального змісту.
- Форсоване гуртування зусиль усіх ключових стейкголдерів (викладачів, науковців, управлінців, урядовців, представників бізнесу тощо), визначення модернового порядку денного.
- Розроблення та впровадження ефективної загальнонаціональної програми розвитку конкурентоспроможних (дослідницьких) університетів в Україні, за належної фінансової та інституційної підтримки держави (реалізація стратегії “вглиб”). Подібна стратегія активно використовувалась для розбудови університетів у Східній Азії протягом другої половини XX ст. Нині її застосовують у країнах, які стрімко розвиваються (Бразилія, Китай, Саудівська Аравія).
Розгорнуту версію матеріалу читайте на сторінках журналу VERSUS.