Інформація для абітурієнтів: http://www.journ.knu.ua/abit/rozklad-roboti-vidbirkovo%d1%97-komisi%d1%97-dlya-vstupnikiv-os-magistr/
Інтерв’ю з викладачами
Олтаржевський Дмитро Олегович
Дмитро Олегович Олтаржевський народився 24 травня 1973 р., у Донецьку. Український науковець, теоретик і практик у сфері паблік рилейшнз. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Дмитро Олегович є одним із викладачів магістерської освітньо-професійної програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу». Вважає, що агробізнес в Україні має особливе звучання й став ключовим для країни, а компанії, які організовуються в цьому секторі, потребують професійних комунікацій.
«Я вирішив долучитися до підготовки магістрів цієї спеціальності оскільки бачу велику перспективу агробізнесу для розвитку країни. За останні п’ять років він став дуже потужним напрямом. Цей бізнес формує велику частину бюджету і є суттєвим складником в експорті. Традиційно у нас чудові землі й умови для вирощування зернових й інших культур, тому агробізнес перспективний напрям, який буде розвиватися та давати нам найбільшу частку ВВП. Україна повинна стати країною, яка повністю вирощує продукцію та переробляє її, тоді ми досягнемо успіху.
Для PR-спеціаліста зміни в агросекторі означають, що відкрився новий напрям бізнесу який потребує комунікацій. У цьому бізнесі потрібно комунікувати з великою кількістю персоналу, з землевласниками, а також з іншими представниками. На ринку відкрито багато вакансій у великих компаніях і більшість випускників цієї програми працюють зараз саме у сфері агробізнесу».
Освіта
1991-1996 рр. — навчання в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Здобув диплом спеціаліста зі спеціальності «журналістика». 2001-2004 рр. — навчання в аспірантурі, по закінченні якої захистив дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності «журналістика». З 2008 р. викладає на кафедрі реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.У 2014 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 27.00.06 — прикладні соціально-комунікаційні технології на тему «Корпоративні медіа як інструмент соціальних комунікацій».
Професійні досягнення
Протягом 15 років очолював PR-служби великих міжнародних і вітчизняних компаній, зокрема Carlsberg Group Ukraine, IDS Group. Global Spirits, Група компаній «Біола». Консультант з паблік рилейшнз, корпоративних комунікацій, корпоративних медіа.Автор перших в Україні навчального посібника «Корпоративні медіа: теорія і практика» (2012 р.) та монографії з дослідження корпоративних медіа — «Основи та методи діяльності сучасних корпоративних медіа» (2013 р.). У 2016 р. в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка презентовано його перший український навчальний посібник із соціальної реклами. Автор понад 50 наукових публікацій у вітчизняних і зарубіжних фахових виданнях.
Член Національної спілки журналістів України та Асоціації корпоративних медіа України.
Матеріал підготувала Ольга Петренко
Шальман Тетяна Михайлівна
Шальман Тетяна Михайлівна – журналіст, кандидат філологічних наук, доцент. Закінчила Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка (українська мова та література, соціальна педагогіка, зарубіжна література) (2003), аспірантуру кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2007). Свій шлях Тетяна розпочала, працюючи на Брусилівському районному радіо, що під Житомиром. На початку двотисячних, із переїздом до Києва, продовжила кар’єру на телебаченні, де була ведучою телевізійної програми «Споживач» телекомпанії «Київ». Тетяна займає активну громадську позицію: з 2003 року член Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України», з 2009 року – керівник проєкту Всеукраїнської газети «Споживач.інфо», з 2017 очолює громадську організацію «Інститут споживчого права». Тетяна Михайлівна нагороджена почесними грамотами та подяками, а також Орденом Почаївської ікони Божої матері та Орденом святої великомучениці Варвари II ступеня. У межах освітньої програми для магістрів Шальман Тетяна Михайлівна викладає такі дисципліни: «Організація PR-кампанії» та «Виставкова діяльність».
– Як було сформоване рішення про введення нової освітньої магістерської програми, її цілі?
Рішення про введення нової магістерської програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» було запропоноване та ухвалене дирекцією Інституту журналістики. Україна – це аграрна країна і можемо цим пишатись, адже цей сектор є сильним і має стати провідним в економіці країни. Ми можемо вийти на світовий ринок з нашими знаннями та спільними зусиллями. Тому, виникла ідея, чому б нам не почати готувати фахівців, а саме магістрів, фахівців з піару, для розвитку комунікаційної системи в агробізнесі.
– Наскільки ви вважаєте актуальною нову програму для магістрів?
Перш за все, стоїть завдання перед викладачами – за півтора роки підготувати фахівців зв’язків з громадськістю вузького профілю, аби вони детально вивчили ту сферу, в якій вони можуть бути готовими працювати.
– Розкажіть, будь ласка, про свою діяльність в Інституті журналістики, які предмети ви викладаєте у межах цієї програми?
Вже другий рік поспіль я веду такі дисципліни, як «Виставкова діяльність» та «Організація PR-кампанії». Дисципліна «Виставкова діяльність» є однією з важливих та не менш цікавих, оскільки виставки – це місце, де всі світові компанії демонструють свої передові технології, діляться досягненнями, знаннями. Тому, я з радістю її викладаю і повідомляю студентам про всі новації, які з’являються. Також ця дисципліна має практичну частину. В період навчання в Україні проходить 3-4 аграрні виставки, які студенти мають можливість відвідувати, а також поспілкуватись з представниками великих фірм-учасників виставок, отримуючи досвід організації подібних івентів, його складників. Теоретична частина відповідає студентам на питання як саме організувати виставку, етапи її реалізації та участі. Один із тих комунікаційних аспектів, де сьогодні аграрний бізнес може показати свої результати.
– Як ви будете заохочувати студентів до навчання саме на цій спеціальності ( можливо плануються проєкти, у яких будуть брати участь магістри з подальшим працевлаштуванням або їх реалізація)?
Коли я читала дисципліну “Організація PR-кампанії ”, то заохочували студентів тим, що перед ними було практичне завдання знайти агрофірму, яка сьогодні дійсно потребує популяризації своєї діяльності. Магістри першого року навчання в рамках цієї дисципліни працювали безпосередньо з аграріями різних сфер. Студенти відвідали більше 20 великих і маленьких аграрних компаній, для яких вони організовували піар заходи. Всі відгуки від керівників фірм були позитивними і співпраця виявилася продуктивною для обох сторін. Наприклад, студентка Тетяна Ломакова, магістр 1 набору навчання, готувала практичну роботу «Комунікаційна кампанія органічного розсадника родини Лановенко». Ця родина займається садівництвом з екологічним напрямком. Студентка вдало та успішно просувала торгову марку «Екогарден», популяризувала діяльність фірми на різних каналах комунікації та організовувала акції.
– Як на вашу думку краще сприймають студенти інформацію: на практиці або теоретично? Чого більше у викладанні з вашої дисципліни?
З мого власного досвіду журналіста, я зрозуміла, що на практиці дуже часто не вистачало теоретичних знань. Я в свій час всілякими шляхами шукала теорію, яку за бажанням зараз можна з легкістю знайти в інтернеті від теоретиків і практиків, і подвоїти набуті знання. Розумне поєднання теоретичних знань з практичною реалізацією – дає позитивний результат. В Інституті журналістики – це освітня магістерська програма «Інформаційне забезпечення агробізнесу». Вона, як і решта інших, має саме такий зважений підхід, де практична частина трохи переважає теоретичну.
– Чим на вашу думку відрізняється магістерська програма нашого ЗВО від подібних у інших в Україні?
По-перше, Інститут журналістики вже не один рік готує фахівців, спеціалістів та конкурентоспроможних кадрів в сфері зв’язків з громадськістю. По-друге, ми надаємо студентам необхідну практичну частину для всебічного розуміння функціонування комунікаційного процесу. По-третє, всі викладачі високого рангу, також практики, які допомагають студентам використовувати і застосовувати набуті теоретичні знання. І в додаток, важливу роль відіграє співпраця Інституту з аграрними фірмами та компаніями. Сьогодні аграрні кампанії потребують фахівців, які бажають стати частиною цього бізнесу, які хочуть показати свої уміння, знання, своє молоде бачення. Тому, після закінчення магістратури студенти можуть бути впевненими у тому, що вони можуть знайти своє місце у цій сфері.
– Як ви вважаєте, чи зможуть студенти реалізувати себе закордоном і чи варто зміцнювати позиції нашої країни на міжнародній арені агробізнесу?
Я одна з тих, хто завжди закликала, закликаю і буду закликати наших студентів знаходити роботодавця в Україні та розвивати спільними зусиллями цю сферу. Потрібно намагатися залишити свій потенціал в нашій країні, вкласти всі можливі знання в аграрний бізнес саме тут. Також, є можливість працювати в компанії з амбіціями вийти на міжнародну арену, потрапляючи в таку кампанію, ви доторкнетесь до міжнародної співпраці та зможете перейняти успішний досвід закордону.
– Яку пораду Ви б могли дати студенту, який обрав цю програму?
Подякувати, що він іде в ногу з часом. Розгледіти потенціал розвитку України в аграрній сфері, майбутнє нашої держави на міжнародному ринку, а також на майбутнє посилення внутрішньої економіки. Якщо Ви обрали цю спеціальність – доторкніться, проникніться і проблемами аграрного сектору, і перевагами країн-лідерів цієї сфери, і зрозумійте, в чому ж таки суть інформаційного забезпечення агробізнесу.
Бесіду вела Ярослава Белінович
Журавель Олександр Миколайович
У 2018 році в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили першу в Україні магістерську освітньо-професійну програму «Інформаційне забезпечення агробізнесу». Ми вирішили поспілкуватися з одним із викладачів цього магістерського курсу, спеціалістом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Журавлем Олександром, та дізнатися, що очікує на студентів під час навчання на магістерській програмі.
– Як мені відомо, Ви змалку цікавилися фермерством, мріяли про власне господарство. Розкажіть чому ви обрали саме цю сферу діяльності?
Це – доля. Мій дідусь був керівником курника у колгоспі, батько став головою колгоспу, коли мені було 3 місяці. Я виріс в агробізнесі. Аграрна справа – це справа Вашого життя. Втім зараз Ви вирішили зайнятися викладацькою діяльністю. Що Вас підштовхнуло до таких змін? По-перше, це цікаво. По-друге, я продовжую займатися фермерством, допомагаю батькові. Також я працюю консультантом у ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Отже викладацька діяльність – це моя третя робота. Поєднувати все це досить складно, але ж це все одна галузь. Для мене це важливий соціальний проект. Вважаю, що для того, щоб Україна стала успішною, потрібно працювати з молоддю, з молодими лідерами.
– Чи можете назвати головні рушійні чинники, через які зростає затребуваність аграрних професій в Україні?
Україна – аграрна країна з величезним потенціалом розвитку. Аграрний сектор розвивається досить стрімко. Сільське господарство стає все більш технологічним, складним. Вже не достатньо просто виростити певну кількість тонн зерна чи м’яса. Важливо вміти правильно донести продукт до кінцевого споживача, як в Україні так і у світі. А це вже не тільки технології виробництва, доробки, упаковки та логістика, це також технології маркетингу. «Вміла готувати та не вміла подавати» – одна з головних проблем нашого сільського господарства, яке поступово трансформується в агробізнес. Нові виклики потребують нових рішень, нових людей із сучасним мисленням та знаннями.З 2018 року в Інституті журналістики КНУ імені Шевченка існує магістерська програма «Інформаційне забезпечення агробізнесу» .
– У чому Ви вбачаєте різницю між інформаційним забезпеченням агробізнесу та інших сфер підприємницької діяльності?
Різні цільові аудиторії. Фахівець має орієнтуватися у своїй галузі, знати специфіку, головних гравців, новітні тренди, і головне – знати людей. Тільки так можемо налагоджувати правильну комунікацію зі своєю ЦА. Правильна – це значить зрозуміла, продуктивна, взаємовигідна комунікація.Магістерська програма «Інформаційне забезпечення агробізнесу» – перша в Україні.
– Вас не лякає той факт, що ще немає напрацьованої інформаційної бази для проведення лекцій зі студентами?
Не лякає, але це неабиякий челендж. Якщо бути точнішим, відсутній якийсь певний систематизований підручник чи то довідник. А інформації – океан! З нею потрібно навчитися працювати: знаходити і відслідковувати джерела, розбиратися, що є правда, а що ні. Також позитивним моментом є те, що студенти мають певний запит, і програму можна корелювати у відповідь на ці запити, а не притримуватись застарілих шаблонів.
– Ви людина з багаторічним досвідом у агросекторі: їздили з навчальними програми в різні країни, маєте власний агробізнес. Отож Ви – викладач-практик. Якими практичними навичками Ви зможете поділитися з майбутніми студентами?
Із самого практичного як для майбутніх спеціалістів – це, мабуть, контакти із реального агробізнесу і рекомендації для проходження практики у найкращих організаціях. З чого буде складатися практична частина навчання? Картоплю саджати не будемо:). Тут є кілька напрямів: по-перше, це відвідування різних аграрних заходів, виставок, конференцій. Тому що вони і є майданчиками для комунікацій між учасниками ринку, місцем для ділових знайомств. Потім студенти пишуть есе, аналізують отриману інформацію. На деякі теми роблять презентації, наприклад презентація аграрної компанії, яку вони детально вивчають і тренуються її представляти й красиво подавати. Окремо знайомимося з лідерами галузі, розбираємо практичні кейси із агробізнесу, агрополітики чи громадських організацій. Так що весь курс намагаємося робити максимально практичним. Шкода, що тільки коронавірус вносить свої корективи і обмеження…
– Чи пропонує Інститут журналістики студентам, які закінчили магістерську програму «Інформаційне забезпечення агробізнесу» варіанти працевлаштування?
«Переможця видно на старті». Ті студенти, які прагнуть зробити успішну кар’єру починають працювати, ще будучи студентами. До мене як викладача також звертаються працедавці із агросектору порекомендувати толкового студента. Можна і без досвіду роботи, головне – бажання працювати і навчатися, рухатися вперед.
Бесіду вела Дарія Чайковська
Інтерв’ю зі студентами
Левченко Анастасія
«Дуже круто, коли викладачі є справжніми профі, коли вони буквально «горять» своєю справою», – Анастасія Левченко, випускниця магістерської програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» Інституту журналістики.
– Чим вас зацікавила магістерська програма «Інформаційне забезпечення агробізнесу»?
По-перше, я давно закохана у сферу комунікацій і хотіла продовжувати своє навчання саме за цим напрямом. По-друге, я бачила, що фахівців у цій галузі дуже мало, майже немає. При цьому потреба у них є! І досить велика. По-третє, рівень заробітної плати фахівців у сфері агробізнесу приємно вражає!
– Чи маєте ви побажання для реалізації цієї ОП?
Хотілося б, щоб інститут мав можливість влаштовувати студентів на профільну практику. Також хотілося б, щоб у нашому інституті вдосконалили технічну базу.
– Яке загальне враження від ОП і чи є у вас улюблений предмет/викладач?
Півтора роки навчання пройшли дуже швидко. У нас була невелика дружна група і теплі стосунки з усіма викладачами. Окреме «дякую» хочеться висловити гаранту програми Білан Надії Іванівні! Ми були першим набором на цю спеціальність, було багато нового для нас, весь час були якісь зміни. Ми хвилювалися, а Надія Іванівна стала справжньою «мамою» групи, відповідаючи на наші дзвінки 24/7, підтримуючи абсолютно у всьому! Також хочеться сказати про практичний напрям навчання. Було дуже цікаво відвідувати профорієнтовані заходи з викладачем агробізнесу Олександром Миколайовичем Журавлем, писати і розбирати тексти разом з Тетяною Михайлівною Шальман, створювати корпоративне медіа разом з Дмитром Олеговичем Олтаржевським. Дуже круто, коли викладачі є справжніми профі, коли вони буквально «горять» своєю справою. Наші викладачі – саме такі!Завдяки закінченню цієї програми я наразі працюю SMM-менеджером, займаюся маркетингом в Інтернеті.
– Якщо після отримання диплому бакалавра у вас була би можливість знову обрати ОП, чи обрали би ви «Інформаційне забезпечення агробізнесу»? Чому?
Так, обрала би знову, навіть не вагаючись! А чому – відповідь у питанні вище.
– Що б ви порадили бакалаврам, які закінчили навчання та вагаються з вибором освітньої програми?
Можу порадити слухати своє серце та йти навчатись туди, куди воно підкаже. Тільки тоді роки магістратури пройдуть цікаво, швидко та залишать назавжди лише теплі спогади.
Бесіду вела Катерина Коваль
Махно Єгор
«Не вистачає людей, які розуміють наш ринок та потреби нашого споживача. Вітчизняний агробізнес працює за іншими правилами та теоріями», — Єгор Махно, студент 2-го курсу магістерської освітньої програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» Інституту журналістики.
— Як так вийшло, що після отримання диплому телевізійника ти обрав абсолютно протилежний напрям фахівця з інформаційного забезпечення агробізнесу?
— Іноді я сам ставлю собі таке запитання, а тоді розумію, що все максимально просто. Мій батько в аграрному бізнесі вже більше тридцяти років, а в дитинстві я частіше катався на його робочій «Ниві» полем, аніж ліпив фігурки з пластиліну в дитячому садочку. Вже в старших класах школи я почав помічати за собою талант до публічних виступів, а домашні твори раптом більше не копіював з інтернету, а за кілька хвилин народжував в голові нові історії, які майже завжди отримували найвищу оцінку. Батько прагнув відправити мене до столиці та відчинити двері кращої освіти. Вже в Києві родинну естафету наставників перейняв мій дядько, з якого по суті зароджувалося сучасне телебачення та головні новини України, принаймні, на той час. Саме він надихнув мене вступати до Інституту журналістики. Все було круто, я мріяв та бачив своє майбутнє виключно перед телевізійною камерою. Вже на третьому курсі я здійснив свою мрію та потрапив у крісло ведучого ранкових новин, але особисте розчарування не змусило мене чекати вже за декілька місяців роботи — я зрозумів, що більше не бажаю себе ніяк поєднувати з поняттям «українське телебачення». Мені стало огидно та соромно за те, що транслюють з наших телеекранів, сподіваюся, що люди хоча б з мінімальним критичним мисленням розуміють, що я маю на увазі. Після цих подій питання вступати до магістратури вже навіть не стояло, адже я розумів, що після подібного розчарування необхідно встигнути отримати якусь іншу освіту. Звичайно, хотілося займатися тим, що вмію добре робити, тому шукав щось таке, що все одно буде так чи інакше пересікатися з медіа та інформацією. Саме тоді мої друзі зі старших курсів розповіли, що в нашому ж інституті відкрили освітню програму «Інформаційне забезпечення агробізнесу». Ось тут усе й зійшлося, мої не останні знання з агро в поєднанні з роботою медійника. Ну просто годі й мріяти!
— Ти не пошкодував про свій вибір?
— Ні, жодного разу. Вже на першому ж курсі під час аграрної виставки я підійшов до стенду однієї з представлених компаній, де просто за знаком долі йшла з посади маркетолога людина, тому вже за два дні я відправився на співбесіду та влаштувався на роботу. Сьогодні я там більше не працюю, але вже зараз мою кандидатуру розглядають в одній із найбільших іноземних компаній з виробництва насіння у світі. Все це не говорить про те, що у світі не вистачає маркетологів чи піарників, але саме на українському ринку ситуація інша, адже не вистачає людей, які розуміють наш ринок та потреби нашого споживача. Вітчизняний агробізнес працює за іншими правилами та теоріями. Та це, якщо говорити про іноземні компанії, їм важко зрозуміти цей ринок, а ось більшість наших організацій взагалі не чули, що таке ефективний маркетинг та комунікація. Ця ніша вільна та чекає допомоги фахівців.
— Що ти можеш сказати про освітню програму «Інформаційне забезпечення агробізнесу»?
— Це щось нове, абсолютно нішове, я ще не чув, що в Україні десь навчають конкретно за таким напрямом в аграрній сфері, але ж це тим і прекрасне, що завжди можна шукати та відкривати щось нове. ІЗА це практичний курс, в чому і є його перевага. Теорію можна прочитати в інтернеті, але тут постійно спілкуєшся зі спеціалістами, відвідуєш професійні заходи, отримуєш нові корисні знайомства, отримуєш доступ до реальних кейсів.
— Що ще ти хотів би побачити та отримати від даної освітньої програми?
— Особисто я отримав та поки що отримую усі необхідні знання, хоча й необхідні заходи безпеки через пандемію обмежують нас в навчанні, але для інших студентів було б чудово отримувати більш широкі практичні знання саме з аграрної галузі, адже просто піарників вистачає, більше того, дійсно хороших піарників. Компаніям не вистачає фахівців «на всі руки», організації шукають з кожним днем чогось більшого. Це можуть бути якісь сумісні навчальні програми зі спеціалізованими аграрними закладами або щось подібне. ІЗА дуже молода освітня програма, але вже сьогодні надає знання і навички високого рівня, я переконаний, що кожен наступний набір студентів отримуватиме ще більше та краще.
— Що б ти порадив майбутнім студентам?
— Важко сказати щось нове, але однозначно бути впевненими в собі, не боятися змін та прийняття важких рішень, навчатися новому кожного дня та бути хижаком, адже ринок фахівців сьогодні дуже насичений конкуренцією.
Бесіду вела Аліна Гусол
Гусол Аліна
Чому студенти обирають нашу освітню програму? Які бачать переваги та які будують плани? Про це читайте у інтерв’ю зі студенткою 2-го року навчання «Інформаційне забезпечення агробізнесу» Гусол Аліною.
— Привіт! Чому ти вирішила вступати саме на напрямок «Інформаційне забезпечення агробізнесу»?
— Привіт! Насправді це вийшло досить спонтанно, але я думаю це доля. Моя одногрупниця розповіла мені про цю освітню програму і запропонувала вступити разом. Я одразу ж погодилась, адже і планувала займатися піаром в агро, допомагати вести сімейний бізнес. Та ще й можливість продовжувати працювати з викладачами мого бакалаврату стала чудовою новиною.
— Не пожалкувала після вступу?
— Зовсім ні. Ми вивчаємо зсередини дійсно необхідну інформацію для майбутніх піарників в агро. Зсередини – в прямому сенсі слова. Я думаю, це основна причина, чому і не пожалкуть ті, хто вступатиме на цю освітню програму у наступні роки.
— Чи бачиш ти перспективу у своєму розвитку, як фахівця, у агробізнесі?
— Звісно! Це та ніша, яка ще вільна і потребує молодих фахівців. Невже в наш час ще існує стереотип, що агро – це робота в селі? Якщо хтось ще так вважає, я б радила трошки більше дізнатися про агросектор.
— Останнє питання. Як думаєш, легко знайдеш роботу?
— Легко:) Я вже її знайшла! Агробізнесу потрібні піарники.
Бесіду вів Єгор Махно
Левченко Владислав
«Зазвичай, сучасна молодь лає систему підготовки спеціалістів у наших ВНЗ за «радянський» підхід до навчання, однак вони роблять свою справу – готують фахівців.», – Владислав Левченко, студент 2-го курсу.
–Як Ви прийшли до професії агропіарника?
–Я закінчив режисерський факультет у ІЖ. І фахівцем у галузі агрокомунікацій ставати до 4 курсу не збирався. Але після питання «що далі?» я замислився, адже магістерського напряму в режисурі не було, і потрібно було щось обирати. Одного разу, сидівши в кафе з одногрупником, ми почали розмовляти про те, чим будемо займатися після бакалаврату. Я знав, що магістратура мені не завадить, бо вже у той час працював сам на себе, і одне іншому не заважало. Тож у ході бесіди, він розповів мені про позитивні принади агробізнесу, і мене це зацікавило, я зрозумів, що хочу спробувати, коли ще як не зараз?
Так я і потрапив до магістерської освітньої програми “Інформаційне забезпечення агробізнесу”, де почалася нова сторінка мого життя.
–Чи можна навчитися професії PR-фахівця?
–Звичайно, можна. Зазвичай, сучасна молодь лає систему підготовки спеціалістів у наших ВНЗ, за «радянський» підхід до навчання. Однак вони роблять свою справу – готують фахівців. Вдумайтеся в це слово перш ніж робити висновки. Щоб перейти зі стадії фахівця до професіонала, доведеться пройти великий шлях, і ніхто крім вас самих вам не допоможе.
– Чому саме Агропіар?
–Нині більшість агрокомпаній опираються у конкурентній боротьбі на свій явний, себто передусім ресурсний, потенціал. Земля, техніка, виробничі потужності – це все, безумовно, дуже добре. Але якщо завтра на ринок зайде фінансово потужніша бізнес одиниця та ще із поважним досвідом у цій сфері, то що вартуватимуть конкурентні переваги, засновані, скажімо, на кількості великої рогатої худоби? Небагато.
Значно більше гарантій конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі компанії може надати її неявний потенціал – репутація, гарний імідж торгової марки, висококваліфіковані, лояльні і креативні працівники, віддані клієнти і постачальники. Погодьтесь, таке скопіювати значно складніше. Але й розвивати всі ці складові неявного потенціалу потрібно довго і ретельно. Одним із інструментів у цьому завданні є те, чому ми навчаємось – Public relations.
–Що на Вашу думку може дати PR сучасній агрокомпанії?
–Передусім PR націлений на створення позитивної репутації, бажаного образу компанії. Public relations завжди вирішує певне стратегічне завдання: створення позитивного іміджу в широких колах, демонстрація фінансової, економічної, політичної потужності, пояснення місії, цінностей та мети організації тощо. Репутація сильної і стабільної компанії може допомогти у вирішенні багатьох питань – від залучення нового клієнта до легшого отримання кредиту. У країні, де вираз «понти дорожчі за гроші» став крилатим, репутація завжди вартуватиме багато.
–А в чому ж основна відмінність реклами та PR?
–Про відмінності між рекламою і PR можна говорити довго, так само як і про визначення public relations. Але якщо по суті, то «Реклама – голосно закликає і обіцяє, у той час як PR-інструменти створюють репутацію, за якої клієнт сам буде зацікавлений у подальшій угоді.
–Який Ваш подальший шлях?
–Поки що захистити та отримати диплом, а далі буде видно. Паралельно для мене є метою здобувати нові знання, постійно оновлювати базу сучасного PR менеджменту у сфері агро, і застосовувати її на практиці у Агрокомпаніях.
Бесіду вів Єгор Махно.
Відгуки випускників
1. «Після завершення бакалаврату, я не вагаючись вступила на нову магістерську програму Інституту журналістики «Інформаційне забезпечення агробізнесу», про що ні разу не пошкодувала. Більше того – я пишаюсь, що стала випускницею першого набору студентів цього напряму. В процесі навчання я постійно переконувалась, що це дійсно освітня програма перспектив, яка дає широкі можливості у майбутньому. Адже галузь сільського господарства залишається провідною в світі, а попит на фахівців-комунікаційників у цій сфері тільки починає зростати. Запорукою ефективності навчальної програми, я вважаю, викладачів, які працювали над її імплементацією, та теоретиків і практиків, які викладали на курсі. Навчальний план та перелік дисциплін підібрано досить влучно, з урахуванням сучасних тенденцій галузі. Тож, я рекомендую усім абітурієнтам вступати на магістерську програму «Інформаційне забезпечення агробізнесу»!», – Остапчук Наталя, випускниця магістерської програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» (Перше фото)
2. «Обирати напрям «Інформаційне забезпечення агробізнесу» з-поміж, на перший погляд, «цікавіших» варіантів як от туристична чи міжнародна журналістика, видавалося рішенням дивним навіть для мене самої. Та, на щастя, шкодувати про нього не довелося. Так, безумовно, за півтора роки я не стала експертом у всіх аграрних питаннях, але все ж таки за цей короткий час я відкрила для себе раніше абсолютно далеку і «не мою» тему – агробізнес. І, що найцікавіше, сама не зрозуміла, коли це сталося. Зараз, аналізуючи весь процес навчання, розумію, що головною його перевагою була наочність. Говоримо про агровиставки на агровиставці, про види солоду та пива пояснює професійний сомельє за келихом того ж пива. Піар кампанія, план проспект, комунікаційна кампанія – все це було не в теорії, а втілене власними руками і власною головою.За час навчання у мене не зібралося стоси конспектів, але лишилися круті презентації, фото та спогади. Я не впевнена, що я надалі працюватиму у піарі, зокрема тому, який стосується агробізнесу. Але ті знання, які здобула під час навчання, точно допомагають мені вже зараз, у журналістиці. Принаймні, тепер при згадці про аграрний сектор у мене немає ні переляканих очей, ні бажання змінити тему», – Тетяна Ломакова, випускниця магістерської програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» (Друге фото).
3. «Для мене не було важким рішенням йти на магістратуру чи ні. Я завжди знала, що диплом магістра дає (крім додаткових знань) статус у суспільстві та кар’єрне зростання.Чому саме я обрала «Інформаційне забезпечення агробізнесу?» Аграрний бізнес – це стратегічний розвиток нашої країни, це те, завдяки чому Україна – лідер на міжнародному ринку. Більш того, перспективність галузі та перша магістерська програма в Україні не залишили шансів іншим спеціальностям.Дивлячись у минуле, та повернувши час назад, я би все одно вступила би знову на цю ж програму. Душевність атмосфери на парах, дружні відносини з викладачами та лекції «без води» дали мені найкращі студентські роки.» – Яна Мкртичян, випускниця магістерської програми «Інформаційне забезпечення агробізнесу» (Третя світлина).
