Кафедра аудіовізуальних медіа здійснює комплексну підготовку телерадіожурналістів для ефірних, супутникових, кабельних телерадіокомпаній, аудіовізуальних онлайн-сервісів та платформ спільного доступу до відео. Створена 31 травня 1971 року [як кафедра телебачення і радіомовлення, що 1 квітня 2024 року рішенням Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка (наказ по університету – 8 квітня 2024 року), була перейменована на кафедру аудіовізуальних медіа], об’єднує журналістів, науковців, експертів, які виховали не одне покоління успішних фахівців для українських і закордонних телерадіокомпаній та аудіовізуальних сервісів.

Отже, 31 травня 1971 року з кафедри журналістської майстерності та редагування [Кафедрою журналістської майстерності та редагування керував тоді декан факультету журналістики Дмитро Прилюк] була утворена кафедра телебачення і радіомовлення.

Запровадження спеціалізації, створення на 4-курсі трьох груп, де паралельно велось журналістське навчання, дозволило розв’язати проблему педагогічного навантаження викладачів. Викладачами телерадіожурналістики були ті, хто переважно «вийшов із преси», вони також робили свої перші кроки в теле- і радіоосвіті. Однак, саме тоді була підготовлена плеяда перших тележурналістів в Україні, які й були першою телевізійною групою на факультеті: Тамара Гончарова, Віра Бояренко, Леонід Сандер, Світлана Куценко, Слава Янюк, Ігор Конончук, Володимир Барсук. Дехто з тих чи інших причин вийшов з телевізійного кадру, обравши газету. У 1967 році, у штаті факультету журналістики вже були професійні телерадіожурналісти – Володимир Олійник та Михайло Канюка, у 1970 році – Віктор Миронченко, у 1971 році – Тамара Щербатюк та Микола Прокопенко. Через кілька років до них приєднався й Михайло Скуленко, отже, кафедра телебачення і радіомовлення була штатно сформована.

Першими викладачами з телевізійної журналістики стали доцент Тамара Щербатюк та професор Михайло Скуленко, радіожурналістику викладали професор Володимир Олійник, доцент Віктор Миронченко й професор Микола Прокопенко, а першим завідувачем кафедри став доцент Михайло Канюка. [Колектив кафедри також очолювали професор Олександр Гусєв (з 1986 року), професор Володимир Олійник (з 1989 року), професор Роман Єсипенко (з 1999 року). З 2001 року кафедрою керує професор Олесь Гоян].

Кожен курс теле- й радіоспеціалізації мав свій навчальний день. Спеціалізація розпочиналася з 2 курсу, таким чином, чотири дні на тиждень по три пари підряд працювали навчальні телерадіокласи. Другим курсом радіожурналістів керував доцент Віктор Миронченко, який викладав інформаційне радіомовлення, третім курсом опікувався професор Микола Прокопенко з лекціями про громадсько-політичну радіожурналістику, четвертий курс разом із професором Володимиром Олійником вивчав основи художньо-публіцистичного радіо, а на п’ятому курсі з майстер-класами працювали вже всі «радійники». Аналогічна предметна схема була започаткована й на телебаченні – другий курс був за професором Михайлом Скуленком, третій – за доцентом Михайлом Канюкою, четвертий вела доцент Тамара Щербатюк. До занять залучалися також і практичні журналісти й диктори – Петро Бойко, Тетяна Цимбал й Тамара Стратієнко ділилися досвідом дикторської майстерності на радіо й телебаченні, Галина Дмитрієнко розповідала про дитяче радіомовлення, професор Вадим Чубасов – про телевізійну режисуру [До роботи кафедри у різні роки залучалися також такі відомі телерадіожурналісти як Катерина Агафоновайте, Наталія Бажан, Олексій Березенко, Юрій Горбань, Олександр Дикий, Микола Дяченко, Зиновій Кулик, Людмила Лисенко, Наталя Міщерська, Віктор Пасак, Олександр Савенко, Ігор Слісаренко, Олександр Бутко, Василь Бирзул, Віктор Набруско та інші].

Протягом 1974-75 років були змонтовані радіо- й телестудії у «жовтому» корпусі університету. Перші навчальні передачі на кафедрі почали готувати одразу ж після того, як на початку 70-х років було збудовано навчальні спочатку радіостудію, а потім – телестудію. Облаштовано їх було в корпусі Київського Університету за адресою: бул. Шевченка, 14, саме там, де й знаходився факультет журналістики.

Спочатку це були випуски радіоновин. В їхній підготовці під керівництвом викладача брали участь усі без винятку студенти радіогрупи. Вони збирали новини на різних кафедрах та факультетах, описували їх, верстали з них інформаційні випуски й самі ж представляли їх аудиторії. Слухачами тих випусків теж були студенти – їхні колеги з різних курсів та факультетів. Мовлення велось за графіком, розробленим і затвердженим на кафедрі.

Споруджена студія дозволяла вести мовлення відразу ж у «коридорний ефір» і одночасно записувати передачу на плівку. Згодом ці записи за участю викладача аналізувались на практичних заняттях – удачі й промахи авторів, манера мовлення ведучих, верстка випуску… Студенти виявляли велику зацікавленість і активність при розборі таких передач, доброзичливо вказували своїм колегам на помилки, звертали увагу на творчі й мовні огріхи. Брались до уваги зауваження та поради викладача, а також усні рецензії та оцінки «коридорної аудиторії».

Організоване в такий спосіб навчання виявилося доволі результативним, оскільки забезпечувало легке перетікання знань від викладача до студентів, дозволяло їм швидко набути навичок та умінь, необхідних для створення ефірної продукції. З огляду на високу ефективність таких занять, кафедра вирішила розширити набір навчальних передач. У «коридорному ефірі» крім випусків новин почали лунати культурно-мистецькі передачі, у яких представлялись невеликі прозові та поетичні твори студентів, пісні, створені студентськими бардами, аналізувались нові книги, кінофільми, театральні вистави. Перед мікрофоном навчальної студії з’явились ведучі музичних програм, які самі складали й вели ефір під час перерв та перезмінки. Чимало охочих приходило послухати й спортивні випуски, які теж готували студенти, що набували навичок спортивного коментування. Усі ці передачі теж йшли в ефір живцем і теж записувались на плівку для аналізу на практичних заняттях разом з викладачами доцентом Віктором Миронченком та професором Миколою Прокопенко.

Коли було збудовано навчальну телестудію, здобутий досвід підготовки навчальних радіопередач почали використовувати й викладачі телевізійники. Вони теж стали готувати навчальні телепередачі, які подавались уже не в «коридорний ефір», а в спеціальну аудиторію, устатковану телевізійними екранами. Знайти вільне місце в такій аудиторії під час перегляду навчальних передач було нелегко. Налагодила випуск цих передач і тривалий час керувала їхньою підготовкою доцент Тамара Щербатюк.

Набутий досвід підготовки навчальних передач був продовжений і розвинутий у новому навчальному корпусі Інституту журналістики (вул. Юрія Іллєнка, 36/1), куди разом з усім НН Інститутом журналістики кафедра переїхала в 1993  році. Тут було збудовано нові навчальні студії – спочатку радіо за сприяння Національної радіокомпанії України (президент – Віктор Набруско), а через деякий час і телевізійну: меблі та декорації для навчальної телевізійної студії – за підтримки державної ТРК «Всесвітня служба УТР» (генерального директора – Олега Джолоса). Отже, був створений сучасний телерадіокомлекс, який згодом стане міжкафедральною навчальною медіалабораторією.

Якісно новий крок у розвитку журналістської освіти знаменує собою радіопрограма «Студентська хвиля», яка щільно поєднала університетську освіту з редакційною практикою – цей проєкт можна вважати найдавнішим серед тих, які сьогодні існують на кафедрі. Програма була створена в 1996 році – доцент Віктор Миронченко та професор Микола Прокопенко розробили проект, який би в умовах реального радіомовлення забезпечив прискорену підготовку майбутніх україномовних ведучих. Перший випуск навчальної радіопрограми було передано по київській трансляційній мережі 1 грудня 1996 року. І відтоді упродовж шести років вона лунала у квартирах киян. Згодом її було введено до складу недільних програм “Променя”. Загалом, “Студентська хвиля” допомогла й прискорила «заселення українського ефіру» кваліфікованими журналістами: Оксана Маловічко, Юрій Матвійчук, Ольга Папуша, Олена Зелінченко, Віктор Науменко, Юлія Когут, Владислав Обух, Ярина Лазько, Оксана Ващенко. А скільки вихованців «Студентської хвилі» працює на телебаченні: Алла Мазур, Костянтин Жура, Олександр Загородній, Лідія Таран, Юлія Лободко, Сергій Андрушко, Сергій Захарченко …

Над створенням телевізійного проєкту «Кроки», перший випуск якого побачили глядачі так званого «коридорного ефіру» 28 грудня 2003 року, як правило, працюють студенти-початківці разом із доцентами Юрієм Єлісовенком та Марією Андрющенко. Назва проєкту символічна, бо є певною мірою першим самостійним творчим продуктом тих, хто ще донедавна був учнем школи, а сьогодні вперше спробували створити власну телепрограму. Телевізійні проєкти «Тетріс» та «НІЖ» («Новини Інституту журналістики») під керівництвом доцента Людмили Федорчук чи ІЖ-TV під керівництвом доцента Інни Черемних готувалися з початку 2000-х років студентами старших курсів, тому для кожної програми розробляється власна PR-кампанія. Проєкт кафедри «Телерадіоклуб (під керівництвом професора Віти Гоян) став майданчиком для творчих зустрічей професіоналів від телебачення і радіомовлення та майбутніх зірок ефіру – студентів НН Інституту журналістики, де обговорювалися творчо-виробничі аспекти професії журналіста, перспективні напрямки розвитку екранних та ефірних медіа, актуальні публікації вітчизняних та зарубіжних фахівців аудіовізуальної сфери тощо.

У 2009 році кафедра відкриває власний сайт на платформі wordpress, де інформує про різноманітні телерадіопроєкти, які виконуються студентами й викладачами; про бакалаврські роботи, що були визнані кращими на кафедрі; про нові пропозиції кафедри щодо оптимізації поєднання теорії і практики телерадіожурналістики. Наукова тема кафедри: «Телебачення і радіомовлення як медіаконцепти сучасного інформаційного медіапростору». З 2001 по 2025 роки на кафедрі було захищено понад 30 дисертацій кандидата й доктора філологічних, політичних наук та наук і з соціальних комунікацій.

16 листопада 2010 року студентами та викладачами кафедри була створена Всеукраїнська студентська онлайн‐радіостанція «Campus Radio Ukraine» за аналогом популярного в світі формату «сollege». Також з Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку 2011 року в онлайн‐ефірі працює youtube-телеканал «Студент‐TV». З першого дня ефір телеканалу складали проєкти Інституту журналістики «Кава з перцем», «ІЖ‐TV», «Вікно в Європу». Сьогодні «Студент‐TV» формується із навчальних телепрограм і телепроєктів, які підготовлені студентами українських та закордонних шкіл телерадіо‐ журналістики, транслює телепрограми номінантів та переможців Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Студентський МІКС», бакалаврські телепроєкти кафедри аудіовізуальних медіа та кафедри кіно‐ і телемистецтва Інституту журналістики, інформаційну телепрограму «Новини Університету Шевченка», цікаві й оригінальні навчальні телевізійні проєкти з багатьох університетів України. Таким чином у листопаді 2011 року була створена студентська медіаплатформа КНУ імені Тараса Шевченка «Campus Radio Ukraine / Студент‐TV».

Протягом 2020-2021 років кафедра переформатовує роботу, застосовуючи під час світової ковід-кризи дистанційні форми виготовлення навчального аудіовізуального контенту. Наприклад, у проєкті «#МійХештег» (під керівництвом професора Олеся Гояна, професора Ганни Сащук, доцента Ольги Гресько, доцента Інни Черемних, доцента Олега Джолоса, асистента Ганни Ренської) на телеграм-каналі кафедри були розміщені понад 50 аудіовідеподкастів, кожен з яких був виготовлений студентами у той час, коли карантинні обмеження були якнайсуворіші. Усі подкасти цього періоду можна вважати такими, що виготовлялися в особливих екстремальних умовах. Про це також свідчать і назви подкастів: «Перше квітня в умовах пандемії», «Карантіно», «Вижити на карантині», «Інтроверти vs екстраверти на карантині», «Ліки для душі», «Карантинна прокрастинація», «Чотирилапий карантин», «Молодь на карантині», «Карантинна освіта» та інші. За кожною з цих назв – типова ситуація, в якій опинилися молоді люди, яким довелося переформатовувати своє уявлення про творчий і технологічний процес в медіа.

Кафедра аудіовізуальних медіа, починаючи з лютого 2022 по 2025 роки, зібрала на медіаплатформі «Campus Radio Ukraine / Студент‐TV» ряд студентських навчальних проєктів, в яких віра, сила, мужність, боротьба та гідність: студентська творчість під час війни! Лише назви: «Війна та моя родина. Рік потому», «Третя зима», «Війна. Я виглядаю весну» (під керівництвом доцента Майї Нагорняк); «Три роки війни: як я стала дорослою» (під керівництвом доцента Марії Андрющенко); «Незламні: у пошуках світла», «Читаємо під час війни», «12 книг про війну» (під керівництвом професора Олеся Гояна) та інші. До 100-річчя Українського радіо з’являється інноваційний студентський проєкт з візуалізації радіо «Дивимося радіо» (під керівництвом доцента Іллі Хоменка).

Телерадіопрограма «Новини Університету Шевченка» (перший ефір у вересні 2016 року) була створена на базі НН Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка як творчо‐виробничий проєкт, що об’єднав ініціативи студентів та викладачів двох провідних кафедр – телебачення і радіомовлення та кіно‐ і телемистецтва. Інформаційна складова цієї телерадіопрограми базується на актуальних подіях з факультетів та інститутів Університету Шевченка. Студенти, які опановують журналістський фах, а саме – телевізійне і радіовиробництво, працюють над пошуком та розробкою цікавих для університетської аудиторії тем. В об’єктиві – факультетські науково‐практичні конференції та семінари, лекції провідних світових науковців, творчі зустрічі, спортивні змагання, розваги та відпочинок, гуртожиток та їдальня, voxpop на важливі теми, ярмарки вакансій, програми академічної мобільності, концерти в Мистецькому салоні, факультетські конкурси та забави й багато інших хвилюючих аспектів студентського життя. Характерною особливістю проєкту є те, що він реалізує навчальні плани з підготовки телерадіожурналістів, телеоператорів, режисерів, сценаристів, звукорежисерів та ведучих телепрограм і радіопрограм у рамках дисциплін фаху – телерадіожурналістика, телерадіовиробництво, аудіовізуальний менеджмент, студійний практикум, майстерність ведучого телепрограм, майстерність ведучого радіопрограм та інші. Проєкт вирізняється можливістю спробувати на практиці модель будь‐якої професії зі сфери аудіовізуальних медіа.

Сьогодні кафедра успішно залучає нові технології для комплексної підготовки журналістів аудіовізуальних медіа й вивчення актуальних проблем організації та функціонування телерадіомовлення. Результатом роботи кафедри в підготовці журналістських кадрів є захист бакалаврських робіт і власне розроблене й задіяне положення «Про передзахист бакалаврських робіт», основою якого є творча практична робота бакалавра-випускника, певною мірою – підсумок усього чотирирічного навчання, а також архів усіх бакалаврських робіт кафедри, починаючи з 2017 року на youtube-каналі «Бакалавр-TV».

Понад півстоліття кафедра аудіовізуальних медіа вже в межах Навчально-наукового Інституту журналістики – це сучасний телерадіокомплекс, який дозволяє здійснювати навчально-виробничий процес в Інституті, а також задовольняти потреби Університету в реалізації навчальних телерадіопроектів та підготовки творчих бакалаврських та магістерських робіт. Все це дозволяє кафедрі та НН Інституту журналістики передбачати успішні технологічні перспективи навчально-виробничого процесу, планувати нові дисципліни й курси, пов’язані з вивченням специфіки сучасних аудіовізуальних медіа.

Кафедра аудіовізуальних медіа – це кафедра вашого успіху. Будьте успішними!

Детальніше у книгах: