Артем Захарченко: відповіді на головні питання освіти, «Цифрових медіа» і взагалі

Артем Захарченко впродовж 17 років працював журналістом, потім – випусковим і головним редактором видань «Економічна правда», «Висновки», «Дурдом», «Бізнес.ua» тощо. Був куратором RadioLive, Література формату Twitter і видання інтерактивної книжки «Сімворіт» на Форумі видавців і Книжковому арсеналі. А тепер викладає аналітику цифрових медіа і соцмереж, медіа-стартапи, підтримку сайту та інші предмети на кафедрі мультимедійних технологій і медіадизайну. У інтерв’ю ви дізнаєтесь про його погляд на вплив глобальних потрясінь на професію, потрібність вищої освіти і навчання загалом.
Які предмети ви викладаєте за магістерською програмою Цифрові медіа? Чим вони корисні студентам, які хочуть працювати за спеціальністю?
Я викладаю на цій програмі два предмети: «Кросмедійні стартапи та інноваційні проекти» та «Аналітика цифрових медіа і соцмереж». Вони походять з двох різних періодів мого життя. Перший – я був головним редактором онлайн-медіа і кілька разів спробував на практиці, як запускати проєкти в цій сфері. Другий – створений завдяки моїй нинішній практичній діяльності, медіааналітичному і медіаконсалтинговому бізнесу. Обидва курси максимально практичні, на них є великий попит на ринку. Особливо хочу виділити «Аналітику цифрових медіа і соцмереж». Предмет допомагає зрозуміти, куди і чому рухаються медіа, як політики і бізнесові бренди використовують їх для маніпуляцій і як цьому професійно протидіяти.
У вас на Prometheusє власний курс Інтернет-медіа. Чи зможе курс підготувати студентів до роботи за магістерською програмою? Чи допоможе краще розуміти, куди студенти вступають і чи правильну сферу обирають?
Так, на ньому викладено частину матеріалу, який викладається в рамках дисципліни «Кросмедійні стартапи та інноваційні проекти». Якщо студент знатиме деякі теоретичні аспекти, більше часу зможе приділити практиці.
Зараз існує така думка, що диплом це непотрібна річ. На роботі диплом не спитають. Наскільки це відповідає дійсності? Чи можливо стати гарним спеціалістом і отримати високооплачувану роботу без вищої освіти?
Справді, в більшості медіа дипломів не питають, там перевіряють практичні навички і мотивацію. Я особисто знаю кількох успішних журналістів без вищої освіти. Освіта потрібна перш за все студентам, а не роботодавцям. Коли працівник знає і розуміє історію медіа і теорії комунікацій, він працює більш усвідомлено. У його роботі можна побачити ширший світогляд.
Як ви вважаєте, що сьогодні потрібно розвивати фахівцю з цифрових медіа в першу чергу?
Мізки розвивати 🙂 Якщо серйозно, то так само, як і в будь-якій професії, потрібно вчитися швидко вчитися. Ловити нові тренди, продукувати ще новіші, ставати законодавцем розвитку. Окрім того, потрібно, з одного боку, передчувати бажання своєї аудиторії, з іншого – розуміти, навіщо ви комунікуєте, мати чітку мету і бути за неї відповідальними. Слід уникати ситуацій, коли вами маніпулюють.
З-поміж студентів існує думка: викладач повинен дати усе потрібне. Наскільки важливо займатися самоосвітою? Коли ви лише ставали спеціалістом, скільки часу віддавали на навчання поза університетом?
Найважливіше для студента – розуміти, що йому потрібно від навчання. Усвідомлено підходити до отримуваних знань. В цьому плані дуже позитивно, що розвивається система дисциплін за вибором. Студентові потрібно усвідомлено виходити на ринок праці, знаючи свої сильні сторони, а перед тим – розвивати ці сторони відповідними курсами.
Уявіть, що я студент, який хоче вступити на магістерську програму Цифрові медіа. Що ви порадите мені почитати, подивитися, пройти, аби бути підготовленим для роботи?
Я пораджу перш за все читати українські та західні медіа. Бути в курсі ключових новин, мати в голові бекграунд суспільних подій. Поки читаєш, намагатися дивитися, як матеріал написано, які там використовуються прийоми. А теорію забезпечимо ми (викладачі кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну – прим.ред.), так само, як і нагоду спробувати на практиці ці навички.
І найбільш актуальне питання в наших умовах. Через пандемію і карантин багато людей втрачають роботу, закриваються компанії і медіа. Вчора, наприклад, призупинило свою роботу видання Telegaph.design. Наскільки випускники програми Цифрові медіа готові до подібних потрясінь? Чи зможуть зберегти робочі місця? Це більше залежатиме більше від самих спеціалістів, чи від обставин?
Виклики навіть найближчих років не зможе передбачити ніхто. Однак наші випускники все ж матимуть переваги. Якщо медіа не закриваються, а лише скорочують штат, то вони звільняють переважно тих працівників, яких легко замінити на ринку праці. А незамінних працівників, на яких тримається редакція, лишають. Сподіваюся, отримані у нас знання плюс власна наполегливість зроблять вас саме такими. Якщо ж ідеться про невеликі медіастартапи, які не залежать від фінансування олігархів і охоплюють переважно нішеву авдиторію, то вони мають додаткову нагоду вижити: підтримку спільноти, яку вони мають сформувати довкола себе. Формувати спільноти ми, зокрема, і вчимо в рамках наших дисциплін.
Інтерв’ю проведено студентом 4-го курсу Сацюком Анатолієм