Кафедра Онлайн-медіа прозвітувала за виконання у 2025 році наукової теми “Онлайн-медіа: контент, технології, інновації”. Кафедра значно розширила тематичні напрямки досліджень всередині цієї теми, її викладачі охоплюють нові напрямки досліджень онлайн-комунікації.

Ключовим фокусом наукової роботи кафедри є опірність системи онлайн-комунікацій російській інформаційній агресії, окрім того, було проведено дослідження особливостей роботи онлайн-медіа в умовах постійних технологічних та безпекових викликів, медіатизації української культури та функціонування освіти у сфері онлайн-медіа.

За основним напрямком опору інформаційній агресії було поглиблено розуміння українського національного наративу в контексті світового наукового дискурсу, присвяченого комунікації ідентичності. Доведено конективну природу стратегічного наративу в Україні, тобто, виникнення його не в централізованому, а в децентралізованому форматі у 2022 році. Встановлено, що такий наратив формувався перш за все шляхом комунікаційного активізму.
Окрім того, встановлено особливості комунікантів, каналів комунікації та охопленої авдиторії дезінформаційної кампанії, повʼязаної з пандемією COVID-19; сформульовані основні її дискурсивні стратегії, зафіксовано зміни деструктивного дискурсу, пов’язаного з пандемією COVID-19, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, запропоновано шляхи протидії гібридній агресії в частині вирішення проблеми поширення вірусного контенту деструктивного характеру.
Виявлено та типологізовано дезінформаційні техніки шахрайств на темі волонтерства в умовах війни, уточнено статус deepfake як типу дезінформації у війні. Встановлено механізми реверсивної дезінформації (віддзеркалення фейків) та інтерпретовано їх як інструмент ІПСО для нормалізації фейкових рамок.

Щодо стану онлайн-медіа в Україні, то в цій темі було концептуалізовано поняття «подвійної кризи» (dual crisis), в якій функціонують українські медіа: поєднання військової загрози (фізична небезпека) та інформаційної агресії (дезінформація). Визначено специфіку кризових комунікацій саме для онлайн-медіа. Здійснено онтологічний перегляд поняття «криза»: доведено трансформацію кризи з тимчасової події у перманентне середовище існування (постійний стан).

Також було встановлено основні принципи факт-чекінгової медіалогіки українських онлайн-медіа, виявлено, чим зазвичай виправдовують новинарі, коли випускають новини, в яких упевнені не до кінця.

На додачу, було виявлено та класифіковано психологічні механізми залученості користувачів у новинних мобільних застосунках, показано, як тригери поведінки впливають на повернення користувачів у застосунок, залежно від інтерфейсних рішень.

У темі медіатизації культури було описано цей процес на рівні тематичних, жанрових, стилістичих, мультимедійних, інтердискурсивних, соціокультурних особливості медіатекстів і мистецьких проєктів.

Також було сформовано філософський контекст проблеми транспарентності у сфері публічних закупівель, що заклало основи для етико-правової оцінки журналістської ролі.

У темі освіти у сфері онлайн-медіа було окреслено орієнтири інтеграції технологій штучного інтелекту в систему української журналістської освіти, що дозволило сформулювати п’ять кроків для успішної інтеграції ШІ для адаптації підготовки фахівців до вимог сучасного медіасередовища. Було запропоновано інтегровану модель інтерактивного заняття, що поєднує: оновлену таксономію Блума, модель «перевернутого» навчання, сучасні цифрові інструменти.

Використання в навчальному процесі

Дослідження національного і стратегічного наративів активно використовується у дисциплінах “Аналітика медіа і соціальних мереж”, “Практикум медіааналітичної діяльності”.

Дослідження фактчекінгових практик використовуються під час таких дисциплін, як: “Фактчекінг та верифікація. Основи OSINT”, “Кросмедійні стартапи та інвестиційні проєкти”, “Контент-маркетинг та SMM”, “Основи медіавиробництва”. Уявлення про фактчекінгову логіку надається студентам у вступних курсах, як-от “Основи онлайн-медіа”.

Результати дослідження новинного контенту у мобільних додатках було використано під час викладання дисципліни «Медіавиробництво з журналістики та соціальної комунікації: продукт за вибором», а також «Трансмедійний сторітелінг». 

Дослідження штучного інтелекту у редакційних процесах використане у навчальних курсах «Основи медіавиробництва», «Візуалізація наукових досліджень», «Мультимедійний контент», «Кросмедійні стартапи» та інших.

Результати дослідження медіаосвіти впроваджуються для всіх дисциплін кафедри.

На основі досліджень медіатизації публічних закупівель були розроблені електронні навчальні матеріали для студентів четвертого курсу (бакалаврський рівень) спеціальних курсів із політичної тематики.

У виконанні наукової теми взяли також участь магістри ОПП Цифрові медіа Анна Рудяк, Вероніка Христіч, Ярослав Кисунько, Анастасія Командік, Катерина Саєнко, Дарія Бруяка, Богдана Косар, Анна Куранова, Арсеній Мельніков