У 2024-2025 роках Чеська організація з міжнародної діяльності АМО проводила серію заходів, що охоплювали живі тренінги, онлайн-семінари, проєкти, міні-гранти із загальною назвою «Інноваційні підходи до наукової та журналістської практики», який реалізується за фінансової підтримки Програми Трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Викладачі університетів України та журналісти, залучені до проєкту, здобули досвід, який втілили у розробку нових дисциплін, провели заняття для студентів, залучили журналістів-практиків  до викладання і професійного зростання студентів, а також здійснили ґрунтовне дослідження «Використання штучного інтелекту у вищій освіті України».

Від Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка в проєкті брала участь професор, завідувач кафедри онлайн-медіа Вікторія Шевченко, міні-грант “Сприяння прозорості регіональних публічних закупівель” http://labs.journ.knu.ua/kmtmd/?p=2612  реалізовував викладач Ігор Дармостук.

Значну увагу проєкту було присвячено темі використання ШІ у вищій освіті. Намір проєкту — сприяти покращенню контенту регіональних медіа в Україні шляхом навчання молодих і майбутніх журналістів інноваційним підходам і темам, важливим під час війни та післявоєнної відбудови. Протягом останніх років тема використання ШІ у вищій освіті в Україні обговорюється на фаховому рівні. 2 грудня 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку штучного інтелекту.  Вона визначила пріоритетні напрями й основні завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні до 2030 року. Серед цих пріоритетних напрямків є й освіта.  Розвиток та впровадження технологій ШІ в Україні визначені одним із головних завдань Національної програми інформатизації на 2022—2025 роки. У квітні 2025 року Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації оприлюднили докладний документ під назвою «Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти».

В лютому – червні 2025  було організовано та проведено соціологічне дослідження серед викладачів та студентів спеціальності «Журналістика» українських вищих навчальних закладах на територіях, які контролюються Україною.  Метою дослідження було визначити рівень застосування, ставлення та перспективи використання ШІ в освітньому процесі на спеціальності «Журналістика» серед студентів та викладачів, а також оцінити вплив ШІ на якість навчання, професійну підготовку журналістів та етичні аспекти його використання. Дані опитування показують, що інструменти ШІ стали невід’ємною частиною навчального процесу для більшості студентів. З 279 опитаних 239 осіб (86%) вказали, що використовують ШІ постійно. Що стосується використання конкретних інструментів ШІ, то студентська аудиторія демонструє особливу зацікавленість до інструментів, які дають швидкий практичний результат. Найбільшою популярністю серед студентів користуються генеративні інструменти: 57% вказали на їх регулярне застосування у навчанні. Майже такий же рівень зацікавленості спостерігається до NLP-технологій – 60% заявили про їх регулярне використання.. Інструменти аналізу даних використовують 13% на постійній основі та 31% періодично. Дослідження виявило, що хоча і студенти, і викладачі визнають потенціал ШІ, їхнє сприйняття, пріоритети, мотивація та побоювання суттєво відрізняються, що вимагає диференційованого підходу до інтеграції ШІ в освітній процес.

Вікторія Шевченко провела семінар «Штучний інтелект в роботі журналіста: презентація результату дослідження», https://www.checkregion-ua.info/%d1%88%d1%82%d1%83%d1%87…/

Застосування систем ШІ потребує розробки й узгодження спільних правил, які гарантують дотримання прав людини, інтелектуальної власності, захист персональних даних і дотримання принципів академічної доброчесності. Кожен заклад вищої освіти, маючи право на самоврядність і встановлення власних правил, може адаптувати ці принципи до своїх повсякденних практик, однак важливо, щоб в основі лежали спільні цінності й бачення ролі ШІ в освітньому процесі. Ключові принципи, які лягли в основу ШІ-політик у Європі, пропонує документ Міносвіти і Мінцифри:

1. Контроль із боку людини. Системи ШІ мають враховувати необхідність дотримання фундаментальних прав людини, поваги до людської гідності і свободи. Їхнє застосування в освіті має передбачати належні механізми нагляду з боку людини.

2. Технічна надійність і безпека. Автори документа вважають необхідним наявність у систем ШІ, які застосовуються в освіті, запобіжників від незаконного використання і завдання шкоди.

3. Конфіденційність управління даними. Якщо ШІ-система збирає дані студентів і викладачів, вона повинна передбачати належні механізми управління ними і забезпечувати легітимним доступ до них.

4.  Прозорість. Системи ШІ та їхні рішення, згідно з рекомендаціями міністерств, мають бути прозорими і пояснюватись зрозуміло. Користуючись ними, люди повинні усвідомлювати, що взаємодіють саме з ШІ і які обмеження має саме ця система.

5. Різноманітність, недискримінація і справедливість. Системи ШІ мають забезпечувати рівний доступ, гендерну рівність і культурне різноманіття,

6. Суспільний та екологічний добробут. Йдеться про способи розробки ШІ та оцінку їхнього впливу на людину, суспільство й демократію. В контексті освіти важливо, щоб моделі і сервіси, які розробляють у навчальному процесі, не були шкідливими чи загрозливими.

7. Підзвітність.Ідеться про необхідність створення механізмів для забезпечення підзвітності розробників систем ШІ і їхню відповідальність за результати використання, насамперед — про можливість аудиту.

Вікторія Шевченко