23 квітня викладачі кафедри РЗГ (Алла Башук, Ольга Боговін), студенти 3-го курсу ОП «Музеєзнавство, памʼяткознавство» й студенти 2-го курсу ОП «Реклама та звʼязки з громадськістю» доєдналися до камерної онлайн- зустрічі в межах «Музейних рефлексій» від Мистецького арсеналу. Головна тема – промоція музеїв у соціальних мережах.
Представники українських музейних інституцій поділилися своїм досвідом використання соціальних мереж (Instagram, Facebook, TikTok, YouTube) для встановлення діалогу з потенційною аудиторією і підтримання комунікації з постійними відвідувачами. Студенти познайомилися із успішними кейсами і отримали відповіді на питання, які стратегії та засоби популяризації використовують музеї, який контент найбільш ефективний і чи зобов‘язаний музей бути «модним».
Олександра Кабакова, контент-мейкерка та менеджерка соціальних мереж Національного музею «Київська картинна галерея», пояснила, навіщо музею соцмережі та специфіку розвитку інстаграму як візуального щоденника. Ці ніби нескладні практики дійсно спрацювали у випадку Київської картинної галереї.
Софія Бєла (керівниця відділу зв’язків із громадськістю Мистецького арсеналу) та Ольга Крижановська (провідна фахівчиня зі зв’язків із громадськістю та пресою Мистецького арсеналу), підняли питання, чи може існувати музей у тіктоці, а тікток у музеї. Дійшли висновку, що це обовʼязковий канал комунікації, який дає нову аудиторію, розширює вплив поза стінами інституції, формує емоційний звʼязок з молоддю, популяризує й переосмислює мистецтво.
Олександр Чижевський, керівник Здолбунівського краєзнавчого музею ім. Олега Тищенка, розповів, як музей залишається живим у цифровому просторі, використовуючи комунікаційну стратегію з різноманітними медіапродуктами: подкастами, освітніми відео в ютубі та розважальними в тіктоці; коміксами та анімованим мультфільмом; зворотнім звʼязком з відвідувачами через інстаграм і фейсбук. Спікер переконаний: «Музей – це не про тишу минулого. Це про розмову з майбутнім».
Анастасія Ковалишин, в.о. вченого секретаря, модераторка інстаграм- сторінки проаналізувала функції соціальних мереж у діяльності Дому Франка (Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка) та ефективність їх застосування на основі статистичних даних.
Ілля Хворостянюк, молодший науковий співробітник відділу науково- освітньої роботи Миколаївського обласного краєзнавчого музею, розкрив деталі кейсу вдалої співпраці музею з агенцією соціальних проєктів та медіа «Platfor.ma» у сфері брендингу та створення мерчу.
У висновку слухачі наочно впевнилися, що соцмережі – це «ще одна зала музею», окремий безмежний простір, де можна багато чого сказати та зробити для популяризації музею, просування його товарів та послуг.
Текст підготувала студентка 3 курсу історичного факультету
Ксенія Сібірякова
Редактор: Алла Башук