У Міжнародний день музеїв пропонуємо інтерв’ю з Іваном Михайловичем Забіякою, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, колишнім доцентом ННІЖ, нині – пенсіонером, який працював над наповненням Віртуального Музею Інституту Журналістики.

І.М.Забіяка за роботою в університетському архіві

Мотивація та мета

Чия була ідея створити віртуальний музей ННІЖ?

– Ідею створення віртуального музею директор ННІЖ Володимир Володимирович Різун виголосив на 49-й Журналістській весні (2016 року), й вона була схвалена випускниками. Цей проєкт виконаний у вигляді бакалаврської роботи студентами Денисом Дешевим, Катериною Остапенко, Анастасією Сергеєнко. Далі більше двох років була пауза. Наприкінці 2018 року мені запропонували стати своєрідним модератором цього музею.

Які виклики стояли перед віртуальним музеєм ННІЖ? Які цілі ви ставили перед собою, долучившись до проєкту?

– Виклики – це, здається, досить голосно сказано. Швидше головна мета – збереження історичної пам’яті про факультет / інститут, його історію, випускників, викладачів, допоміжний персонал. Власне, я продовжив цей проєкт. Завдання було таке: якомога більше наповнити його рубрики даними про історію та структуру інституту, про випускників, викладачів факультету / інституту журналістики, допоміжний персонал.

Яку аудиторію прагнули охопити віртуальним музеєм? Чи все вдалося?

– Всієї аудиторії я не знаю, але колишні випускники, окремі викладачі, діти випускників стежили за музеєм. У зв’язку з цим налагоджувалися контакти з ними, доповнювалися, уточнювалися біографічні дані.

Основна робота

Які складнощі вас спіткали під час роботи з віртуальним музеєм? Як ви їх долали?

– Складнощі були на початку: освоїти програму, щоб можна було виставляти
різних форматів тексти і фото.

Якими програмами ви користувалися для створення віртуального музею?

– Музей створений на платформі програми WordPress 6.5. А далі тексти – ворд, пдф, ілюстарації – фотошоп та ін.

Як ви збирали інформацію для музею?

– По-перше, в мене була зібрана велика власна інформаційна база. По-друге, архів університету, зокрема, накази. По-третє, широкий спектр довідкової літератури.

Як ви бачите майбутнє віртуальних музеїв?

– Думаю, що віртуальні музеї можна створювати на різних платформах, а на даний момент більшість музеїв такого типу створені на платформі WordPress. Це прийнятно. Нею легко користуватися не зовсім продвинутим користувачам. Згодом треба створювати модерніші музеї вже для сьогоднішнього покоління активних цифрових користувачів.

Замість висновків

Як ви оцінюєте вплив віртуального музею на ННІЖ?

– Про вплив я не можу нічого сказати, але цей музей авторитету ННІЖ, думаю, додав. Особливо колишнім випускникам, адже про багатьох із них не так просто знайти інформацію.

Як віртуальний музей може допомогти в популяризації журналістської освіти?

– З якого боку на це подивитися. Якщо використовувати музей як новинну площадку, то це не зовсім так. Для цього є сайт, де оприлюднюються всі сьогоденні питання, новини, чим живе інститут. Музей – це скарбниця, в якій зберігається, умовно кажучи, вчорашнє і аж до моменту заснування закладу, вся його тяглість «життя».

Які поради ви можете дати тим, хто планує створити віртуальний музей?

– Створювати музеї потрібно. Це не така вже й обтяжлива форма популяризації свого закладу. Не треба екскурсоводів. Кожен з відвідувачів уже є ним. Достатньо правильно розробити структуру музею, призначити одну компетентну особу.

 

Дякуємо Івану Михайловичу за приділений час і бажаємо здоров’я на довгі роки.

Інтерв’юер: Денис Ковтун, ОП «Музеєзнавство, пам’яткознавство».
Підготовлено в межах дисципліни «Сучасні музейні комунікації та популяризація культурної спадщини» (викладач Алла Башук)