Студенти стали учасниками вебінару «Nordic Life» – про досвід створення масштабних культурних проєктів через сторителінг
4 лютого 2026 року студенти непрофільних спеціальностей, які вивчають дисципліни комунікаційного циклу для потреб культурної сфери, разом з викладачем кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Аллою Башук долучилися до онлайн-зустрічі з командою Nordiska museet (Стокгольм), яка працювала над створенням найбільшої експозиції в історії музею. Подія відбулася в межах проєкту «Майстерні науковців» Музею Ханенків на платформі Microsoft Teams, мова зустрічі – англійська.
Своїм професійним досвідом поділилися:
- Елна Норд (директорка виставок і менеджерка проєкту) — розповіла про методологію кураторського відбору: як із 1,5 мільйона предметів обрати лише 4 000 «свідків історії», що мають найбільший наративний потенціал.
- Матті Шевченко Сандін (продюсерка сюжету і дизайну) — розкрила секрети створення «безперервної розповіді» через три головні цінності для аудиторії: «Ідеї та світогляд», «Сім’я та стосунки», «Природа та клімат».
- Юльва Левенгаупт (продюсерка цифрового інтерактиву) — поділилася досвідом впровадження імерсивних технологій та балансу між мультимедіа й автентичними артефактами.
Головною темою обговорення стали історії, які музей прагне розповісти відвідувачам. Експозиція «Життя Північної Європи» (Nordic Life) — це не
просто колекція артефактів, а структурована оповідь про людей, їхнє
повсякденне життя та культурні практики в Північній Європі протягом 500 років.
Ключові інсайти зустрічі
- Починати варто з історій, а не з предметів
Команда Nordiska museet наголосила: перш ніж обирати експонати з колекції у 1,5 мільйона об’єктів, необхідно визначити, які саме історії музей хоче розповісти відвідувачам. - Ранні рішення формують увесь проєкт
Таргетинг аудиторії, цінності, структура експозиції, логіка маршруту та основні сенси ухвалюються на початковому етапі. Саме вони визначають подальші дизайнерські та технічні рішення. - Музей як оповідач, а не архів
Експозиція Nordic Life не просто демонструє предмети – вона пояснює, чому ці об’єкти важливі та як вони відображають повсякденне життя різних епох. - Міждисциплінарна співпраця – ключ до цілісності
Продюсери, дизайнери й фахівці з цифрових рішень працюють паралельно, щоб візуальна, наративна та інтерактивна частини доповнювали одна одну. - Найбільший виклик – баланс
Складність полягає у поєднанні масштабності експозиції з глибиною розкриття кожної теми без перевантаження відвідувача.
Окремо було згадано контекст міжнародної співпраці та підтримки України: Nordiska museet активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення, зокрема ініціював збір коштів на збереження української культурної спадщини та бере участь у дослідницькому проєкті «Швеція та Україна в історії музейних колекцій» спільно з Національним музеєм історії України.
Зустріч стала важливим елементом фахової підготовки студентів-музеєзнавців та етнокультурологів у межах дисциплін комунікаційного циклу, які забезпечує кафедра, оскільки дозволила побачити використання сторителінгу в музейній практиці, зрозуміти принципи таргетингу аудиторії музею і відбору експонатів для наративу та усвідомити роль дизайну, природного середовища і цифрових інструментів для створення емоційно насиченого й інформативного музейного досвіду.
Дякуємо Музею Ханенків та команді Nordiska museet за можливість зазирнути за лаштунки створення таких масштабних проєктів.
Матеріал підготували
В’ячеслав Канинець, Софія Фуфалько