17 березня відбулася онлайн-зустріч студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка з членом правління Національного суспільного телерадіомовлення України. На зустріч завітали не лише студенти ННІЖ, а й представники інших структурних підрозділів. Учасники дізналися про споживання та виробництво масових медій, а також трансформації з початку повномасштабного вторгнення.
“Ніщо не буде як раніше”
Андрій Таранов – експерт з маркетингу, дослідницької діяльности, міжнародних відносин на “Суспільному”. Має 20-річний досвід консалтингу з питань медіа.
Він поділився сучасними практиками роботи з українським споживачем, також особливостями пристосування ЗМІ до нових реалій. За словами Андрія, перед початком повномасштабного вторгнення у нас був досить розвинений ринок, хіба не найкраща система вимірювання авдиторії в різних сегментах на східноєвропейських і центральноазіатських просторах. Чіткі методики прогнозування авдиторії, розуміння що й куди рухається.
Зміни, які були поступовими та еволюційними, у нашому суспільстві драматично стислися у часі, і зараз ми знаходимося у горнилі, у якому дуже активно змінюються звички і все, що люди звикли робити з масмедіа. Ми маємо усвідомлювати, що це породжуватиме нові процеси та медіа, зокрема.
Що ми спостерігаємо зараз?
Андрій Таранов зазначає, що перше, з чим ми стикаємося зараз, — це катастрофічні зміни у демографії. Будь-який спеціаліст у медіа повинен знати, хто є його клієнтом. Сьогодні в Україні ніхто достеменно не знає структуру населення. Мільйони людей змінили місце проживання, з них якась частина поверталася.
— Ніхто з нас у медійному і дослідницькому цеху немає чіткої картини, як структуровано населення, — зауважує Андрій Таранов. — Крім того, є екстремальне стискання у десятках відсотків споживання традиційних лінійних медіа. Сьогодні індустріально-телевізійний комітет на установчому дослідженні визнав: щонайменше 15% людей кажуть, що вони жодним чином не споживають лінійне телебачення. Проте відбувся значний “бум” онлайн-платформ через новини. Це є питанням домінування месенджерів над соціальними платформами. Традиційні лінійні медіа будуть швидше, ніж ми очікували, старшати. Таким чином, телебачення уже постаріло “на років -надцять”.
Відбувається багато змін
На початку повномасшатної війни телеграм взяв на себе позицію платформи найшвидшого інформування і саме туди забрав цю бульбашку “швидких новин і безпеки”. Адже новини за своєю суттю навіть у мирний час потрібні людині для відчуття безпеки і розуміння, що їй нічого не загрожує у поточних ситуаціях.
На “Суспільному” зараз близько 7 мільйонів цифрових підписок на всіх платформах, з них близько 1,5 мільйони — телеграм.
З 24 лютого 2022 року українці почати читати особисті акаунти експертів, представників органів влади. Проте за рік їхня кількість зменшилася і залишилися лише новинні аутлети — ті, що дають потік новин і збирають його із різних джерел.
Ми очікуємо реформатований український медійний ринок, де з’являться нові гравці. Виживуть не ті, хто фокусується на окремих платформах, а ті хто вміють поширювати свій контент через всі можливі способи передачі інформації та бути там зручними й доречними.
Після доповіді Андрій Таранов відповів на запитання студентів-рекламників, журналістів, істориків, етнокультурологів і музеєзнавців. Такий інтерактив дозволив детально розкрити тему зустрічі, а також надихнути молодих спеціалістів Університету на подальший кар’єрний розвиток.
Студентки 3 курсу ОП “Реклама та зв’язки з громадськістю”
Дар’я Теребей та Ольга Данилюк